Навігація

Про затвердження Концепції розвитку в Сумській області молочного напрямку діяльності на 2018-2020 роки

Відповідно до статей 6, 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», з метою розвитку плодово-ягідного напрямку діяльності на території Сумської області за участю суб’єктів малих форм господарювання та їх об’єднань, відповідно до статті 34 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»:

1. Затвердити Концепцію розвитку в Сумській області молочного напрямку діяльності на 2018-2020 роки (далі – Концепція), що додається.

2. Головам районних державних адміністрацій, об’єднаних територіальних громад, сільських, селищних рад під час розроблення стратегічних програмних документів з питань розвитку агропромислового комплексу та сільських територій районів враховувати положення Концепції, схваленої цим розпорядженням.

3. Департаменту агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації до 01 листопада 2018 розробити та подати на розгляд голові Сумської обласної державної адміністрації план заходів з реалізації Концепції, затвердженої цим розпорядженням.

4. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови Сумської обласної державної адміністрації Подопригору М.А.

 

Голова                                                                                                                               М. КЛОЧКО


 


ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядженням голови

Сумської обласної

державної адміністрації

«__»_______2018 № ___

 

Концепція розвитку в Сумській області
молочного напряму діяльності на 2018-2020 роки
 

Визначення проблем, на розв’язання якої спрямована Концепція 

Тваринництво – одна із стратегічних галузей сільського господарства, розвиток якої значною мірою визначає продовольчу безпеку області і якість харчування її населення, проте за останні 10 років ця галузь зазнала значних втрат не лише по Сумській області, а й по Україні в цілому.

Протягом 2007- 2017 року в усіх категоріях господарств області поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 62,7 тис. голів, або в 1,4 рази, в тому числі корів – на 43,2 тис. голів (в 1,5 рази). Поголів’я свиней зменшилося на 100,9 тис. голів (в 1,9 рази), овець та кіз – на 0,7 тис. голів (на 1,7 %).

У сільськогосподарських підприємствах області поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 43,3 тис. голів, або в 1,5 рази, в тому числі корів – на 13,8 тис. голів (в 1,4 рази). Поголів’я свиней зменшилося на 28,5 тис. голів
(в 1,6 рази), овець та кіз – на 3,1 тис. голів (в 1,6 рази).

За останні 10 років у господарствах населення області поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 19,4 тис. голів, або в 1,3 рази, в тому числі корів – на 29,4 тис. голів (в 1,6 рази). Поголів’я свиней зменшилося на 72,4 тис. голів
(в 2,1 рази).

Аналогічна ситуація склалася і з виробництвом тваринницької продукції. Порівняно з 2007 роком виробництво м’яса в усіх категоріях господарств зменшилося на 3,6 тис. тонн, або на 5,2%, молока – на 41тис. тонн (на 9%)

У структурі виробництва валової продукції сільського господарства галузі тваринництва питома вага тваринницької продукції господарств населення становить понад 60%. При цьому в господарствах населення області за останні 10 років виробництво м’яса зменшилося на 76 тис. тонн, або на 8 %, молока – на 75,9тис. тонн (на 24%).

Внаслідок цього річний фонд споживання м’яса і м’ясопродуктів в області зменшився з 54,2 тис. тонн у 2007 році до 52,3 тис. тонн у 2017 році (на 3,5%), молока і молокопродуктів – з 265,0 тис. тонн у 2007 році до
211,4 тис. тонн у 2017 році (на 22%), аналогічно яєць – з 315,5 млн. штук до 298,8 млн. штук (на 5%).

При цьому споживання молока та молочних продуктів на одну особу зменшилося з 220,1 кілограмів за рік у 2007 році до 193,2 кілограмів у 2017 році (на 12%).

Якщо говорити про Україну, то порівняно з 2007 роком, у 2017 році зменшилось споживання молока та молочних продуктів на 11%, або на
24,6 кілограми, тобто з 224,6 кілограмів на одну особу у 2007 році до
200,0 кілограмів у 2017 році.

Молоко є одним із самих цінних продуктів харчування та багате різноманітними поживними речовинами. У ньому міститься більш, ніж 100 необхідних для організму людини речовин, які знаходяться в найкращих сполученнях і легко засвоюються організмом людини.

Зокрема, до складу молока входять повноцінні білки, в основному казеїн, жири. З вуглеводів молоко містить до 5% лактози, яка під дією молочнокислих бактерій зброджується в молочну кислоту. Цю властивість використовують при виготовленні кисломолочних продуктів – сиру, кефіру, сметани, кумису.

У молоці містяться майже всі жиро- і водорозчинні вітаміни, понад
50 мінеральних елементів, найбільш важливими з яких є кальцій і фосфор. Завдяки вмісту в молоці різних ферментів та імунних тіл свіжоздоєне (парне) молоко має бактерицидні властивості, тобто вбиває деякі хвороботворчі організми чи перешкоджає їх розвитку. Використовують молоко в хлібопекарській, кондитерській та інших галузях харчової промисловості.

Отже, сьогодні одним з пріоритетів розвитку агропромислового комплексу Сумської області є розвиток молочного напряму діяльності з урахуванням розвитку суб’єктів малих форм господарювання області та їх об’єднань.

Аналіз причин виникнення проблеми

Ситуація, що склалася з питань виробництва молока, зумовлена несприятливою ціновою ситуацією на ринку молока. Щороку спостерігається сезонне коливання цін на молоко. Найвищий їх рівень досягається у січні-березні. Проте, починаючи з квітня-травня, ціни значно знижуються та утримуються на такому рівні до жовтня.

Рівень закупівельних цін на молоко (сировину) в осінньо-зимовий період для сільськогосподарських підприємств – виробників молока протягом 2017-2018 років становить 9 500-10 000 гривень за тонну, в літній період ціна знижується до рівня – 8 000 - 9 200 гривень за тонну. Ціна на молоко від особистих селянських господарств населення в осінньо-зимовий період становить переважно 5 000, подекуди 6 000 гривень за тонну, в літній період знижується до 4 000, або  навіть до 3 500 гривень. Така тенденція щодо цін на молоко відбувається в області протягом останніх двох років

Реалізація молока здійснюється здебільшого за допомогою посередників, які привласнюють значну частину прибутку, створеного у процесі виробництва молока.

Отже, основними причинами, що стримують розвиток молочного напряму діяльності з урахуванням розвитку суб’єктів малих форм господарювання області та їх об’єднань, є:

несприятлива цінова ситуація на ринку молока;

низький рівень диверсифікації економіки сільських територій, що призводить до міграції сільської молоді, високого рівня безробіття та низьких доходів сільського населення, руйнування соціальної та інженерної інфраструктури;

низька рентабельність та конкурентоспроможність фермерських господарств, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на ринках збуту молочної продукції;

низький рівень технічного та технологічного забезпечення.

Збереження рівня та збільшення обсягів споживання молока та молочних продуктів можливе лише при умові поєднання процесів розширення власного виробництва молока та його переробки на території області, в тому числі за рахунок розвитку сільськогосподарської кооперації.

З цією метою на рівні області необхідно створити сприятливі умови, спрямовані на поліпшення стратегічного розвитку молочної галузі, ринкових відносин, суб’єктів малих форм господарювання та їх об’єднань.

 

Мета і строки реалізації Концепції 

Метою Концепції є створення необхідних організаційних, правових та фінансових передумов для розвитку молочного напряму діяльності за участю суб’єктів малих форм господарювання та їх об’єднань шляхом:

надання підтримки фермерським, сімейним фермерським господарствам;

створення нових робочих місць на селі, зокрема через стимулювання сільськогосподарської кооперації;

диверсифікації діяльності фермерських, сімейних фермерських господарств, фізичних осіб-підприємців, особистих селянських господарств;

створення умов для розширення можливостей малих форм господарювання та їх об’єднань.

Реалізація Концепції сприятиме розвитку суб’єктів малих форм організації діяльності в сільському господарстві та їх об’єднань, підтримці зайнятості сільського населення, забезпеченню населення області якісною молочною продукцією, створенню додаткових можливостей для зростання доходів особистих селянських господарств.

Реалізація Концепції розрахована на період до 2020 року.

 

Шляхи і способи розв’язання проблеми 

Концепція передбачає:

стабілізацію та подальший розвиток молочного скотарства в області з урахуванням розвитку суб’єктів малих форм господарювання та їх об’єднань для задоволення мінімальної і раціональної норм споживання молока та молочних продуктів;

впровадження інноваційних технологій виробництва молока;

збільшення поголів’я корів в особистих селянських господарствах, фермерських, сімейних фермерських господарствах області;

підвищення продуктивності корів на основі зміцнення кормової бази та поліпшення якісного складу поголів’я;

визначення обсягів виробництва молока та молочної продукції для потреб внутрішнього ринку та експорту;

стимулювання нарощування обсягів молочної продукції;

охоплення селекційно-племінною роботою особистих селянських та фермерських господарств;

стимулювання розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та приватних підприємств з переробки і збуту молока та молочної продукції;

поліпшення функціонування ринків молока;

проведення майстер-класів, тематичних семінарів, нарад у форматі «круглого столу», форумів, конференцій з питань упровадження у виробництво наукових і практичних розробок.

 

Очікувані результати 

У результаті реалізації Концепції планується досягти таких цілей:

збільшення частки особистих селянських господарств, фермерських, сімейних фермерських господарств у виробництві молочної продукції до
70 %;

збільшення поголів’я корів в особистих селянських господарствах, фермерських, сімейних фермерських господарствах області;

збільшення споживання молока та молокопродуктів в розрахунку на одну особу до 315 кілограмів при мінімальній потребі 341 кілограм;

забезпечення конкурентоспроможності молока та молокопродуктів;

підвищення рівня зайнятого сільського населення до 10%;

збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.